22.12.2012

Жид_Гольдельман

Жид_Гольдельман
Робер

До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.
Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.
З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.
І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.
Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.
Проф. д-р Соломон Ґольдельман
Єрусалим, січень 1964.

===========
Звідки в українській мові взялися "євреї", хто його сюди заніс і впровадив - дуже виразно сказав Жаботинський ще сто років тому. Не втримаюся від розлогої цитати.
"... Вже й тепер євреї в багатьох містах межі осілості, де великоросійського населення немає, є єдиними, так би мовити, представниками російської культури, тобто, кажучи точніше, одноосібно русифікують край. Вільно, наприклад, русифіковане лише єврейською інтелігенцією; і щось непомітно, щоб за цю послугу євреїв дуже любили тамтешні великороси, - а зате поляки і литовці відкрито ставлять євреям цей подвиг у велику провину. Те ж саме в Малоросії. Українська преса взагалі і прогресивна, і демократична, але коли мова заходить про русифікаторську роль єврейської інтелігенції, ця преса виходить з себе і позитивно збивається на антисемітські ноти. І найгірше те, що не знаєш, якими словами протестувати. Бо ж дійсно правда, що міста України, де великоросів можна на пальцях перелічити, і наполовину б не носили того характеру, який носять тепер, якби єврейська інтелігенція не так старанно йшла назустріч адміністрації в сенсі насадження російської мови ... "
До петербурзького журналу “Основа”, редагованого П.Кулішем, надійшов анонімний лист, автор якого незаслужено дорікав редакції, що вона на означення євреїв вживає слово “жид”. Мовляв, це ім’я “сделалось нарицательным словом вообще всякого плута и мошенника”, а тому його вживанням робиться нібито спроба “пробудить средневековую вражду к еврейскому племени, вернуть свой народ ко временам Богдана”.

в Украине до её оккупации большевиками, жителей еврейской национальности называли жидами.

Это слово пришло в украинский язык через соседние страны и имеет в своей основе латинское ­ judaeus. Это слово до сих пор употребляется для обозначения евреев:
в Польше — ZYD (жид); в Чехии — ZID (жид); в Словакии — ZID (жид); Венгрии —­ ZSIDO (жидо); в Словении —­ ZID; в Хорватии —­ ZID; в Сербии —­ ЖИД; в Чорногории —­ ЖИД; в Македонии —­ ЖИД; в Болгарииї —­ ЖИД; ­Естонии —­ Juut (жид); в Финляндии —­ Juuta-lainen (жидо-лайнен); в Литве —­ ZID (жид); в Латииї —­ ZIDS (жидс); в Румынии —­ Jidan (жидан) не носило и не носит никакого негативного контекста. Слово "­жид"­ употребляется во всех классических произведениях дореволюционной украинской, да и российской литературы. В украинском разговорном языке слово "­еврей"­ просто не существовало.

Негативное значение слово "жид" приобрело уже в советской Украине, в результате руссификации, ведь в русском языке слово "жид" имеет ярко выраженный негативный характер, чего ранее не было в украинском языке. Напомню, за независимость Украины воевал Жидівський пробоєвий курінь Українской Галицькой Армии. Именно так он назывався, и практически все его бойцы погибли ­ за независимость Украины. Это с одной стороны, а с другой были большевистские комиссары, насильственно внедрявшие слово "еврей" в украинский разговорный язык. Так и получается, что ­ Жидівський пробоєвий курінь УГА –­ это наши, украинские герои, а не большевистские комиссары, русифицировавшие Украину и заменившие слово "­жид", на "еврей" и насадившие большой кровью советскую власть, уничтожившую миллионы украинцев, русских, казахов, тех же евреев и т.д.

В своих мемуарах Н.С. Хрущев вспоминает один эпизод из посещения им в качестве Первого секретаря Украины в 1940 г. Львова, главного города области: "Когда мы собрались на митинг во Львовском оперном театре, то пригласили туда и украинцев, и поляков, и евреев, в основном рабочих, хотя пришла и интеллигенция. Выступали там среди других и евреи, и нам странно было слышать, когда они говорили: "Мы жиды и от имени жидов заявляем и прочее..." Потом в кулуарах я спрашивал: "Отчего вы так говорите о евреях? Вы произносите "жиды", ведь это оскорбительно! Мне отвечали "А у нас считается оскорбительным, когда нас называют евреями"­ ( Мемуары Хрущева .// Вопросы истории. М. 1990, № 7. С. 91).

Добавить комментарий:
Для того, чтобы оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь или заполните необходимые поля: